Українська література 10 клас

 

07.06

Українська література 10 клас

Шановні учні! Наступного року у вас важливий етап у житті – останній підсумковий рік навчання в школі. Оцінки, які ви отримаєте впродовж цього навчального року, будуть виставлені в атестати і впливатимуть на ваш вступ до вищого навчального закладу. Тому варто заздалегідь розпланувати свою роботу і підготуватися. Зокрема, можна прочитати великі за обсягом твори з літератури, щоб полегшити собі процес навчання. Перед вами перелік таких творів, які вивчатимуться в 11 класі. Рекомендую прочитати їх влітку.

1. Юрій Яновський «Майстер корабля»

2. Валер’ян Підмогильний «Місто»

3. Микола Куліш «Мина Мазайло»

4. Іван Багряний «Тигролови»

5. Олександр Довженко «Зачарована Десна»

6. Ліна Костенко «Маруся Чурай»

7. Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»

 

На останньому уроці у цьому навчальному році пропоную повторити все вивчене. Для цього виконайте такі вправи та тестові завдання:

1)    Знайдіть пару «Автор – назва твору»:  https://learningapps.org/view6526278

2)    Виконайте тестові завдання: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1291532

 

Гарних вам літніх канікул! Хай якнайшвидше настане МИР в нашій Україні! Віримо в наші Збройні Сили і тримаємося! Все буде Україна!

03.06

ТЕМА: Узагальнення та систематизація вивченого

Виконайте тести за посиланням:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1165993

31. 05 

ТЕМА: Узагальнення та систематизація вивченого

1.    Пронумеруйте цитати в таблиці від 1 до 11. Запишіть назви творів, з яких взято ці цитати, під відповідними номерами

 

2.    Повторюємо літературознавчі терміни. Дайте коротке визначення таким поняттям:

Соціально-побутова повість –це…

Реалізм – це…

«Театр корифеїв» - це…

Соціально-психологічний роман – це…

Сонет – це…

Філософська поезія – це…

Психологічна новела – це…

«Поезія в прозі» - це…

Імпресіонізм – це…

Експресіонізм – це …

Неоромантизм – це…

Драма-феєрія – це…

3.    Слово вчителя:

Безперечно, всі вивчені вами за цей рік твори у свій час були знаковими і відіграли певну роль в історії становлення і розвитку української літератури. А чи актуальні вони нині? Чи, можливо, не всі? Що думаєте ви з цього приводу?

І все ж кожен вивчений період особливий по своєму. Охарактеризуйте, будь ласка, українську літературу ХІХ століття за допомогою трьох слів. Поясніть ваш вибір.

27.05 Українська література 10 клас

ТЕМА: Узагальнення та систематизація вивченого

1.Підводимо підсумки вивченого за рік. Знати відповідь на всі запропоновані вам нижче запитання є корисним для вас, оскільки всі вони є на ЗНО. Отже, дайте відповіді на такі запитання:

1.    Він був сином коваля і став володарем у царстві духа.

2.    Герої його твору сперечались за грушу.

3.    Першим в історії української літератури написав соціально-психологічний роман.

4.    Для неї стали життєвим девізом слова «без надії сподіваюсь».

5.    Першим в історії української літератури написав імпресіоністичну новелу.

6.    Його справжнє ім’я Іван Тобілевич.

7.    Його справжнє ім’я Олександр Кандиба.

8.     У його творі порушується проблема еміграції, лунає ідея нерозривної єдності головного героя з рідною землею.

9.     ЇЇ суспільна діяльність тісно пов’язана з «Товариством руських жінок на Буковині».

10.  Уже першими своїми творами підніс українську літературу до рівня західноєвропейської, утвердив неореалізм.

11.  Поет, який у вірші «Блакитна панна» показав поєднання краси мистецтва та природи.

2. Заповніть таблицю за формою, що знаходиться справа:

24.05

ТЕМА: КОНТРОЛЬНА РОБОТА. ТВОРЧІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ, МИКОЛИ ВОРОНОГО, ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ

Виконайте тести за посиланням:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1912651

20.05

ТЕМА: Драматичний етюд «По дорозі в казку». Дорога в казку – символ духовних поривань до кращого життя

1.    Прочитайте драматичний етюд «По дорозі в казку» за посиланням:

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=6072

2.    Або прослухайте драматичний етюд «По дорозі в казку» за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=cH2J_YfyD_4

3.    Прочитайте та законспектуйте аналіз твору, поданий нижче:

Проблема вождя і народу супроводжує людство вже не одну тисячу років. Саме їй присвячена драма “По дорозі в Казку”. В ній Олександр Олесь зображає, як сміливці досягають мети. Для цього часто доводиться йти на подвиги, а нерідко — й на смерть.

Образ Казки як символ у цьому творі — багатогранний. Це і держава, і мрія, і земля обітована — тобто все те, що манить і тривожить людські уми, спонукає до руху вперед.

Драматичний етюд «По Дорозі в казку» є одним із взірців української символістської драми, оскільки проблемно-тематичні площини автор вирішив максимально абстрактно. Персонажі не мають імен (Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу), наскрізною є символіка (Казка — казкова омріяна країна, світле майбутнє, добро, благо, червоні маки — дороговказ до цієї мети, дорога — очищення).

Тема твору є розробленою як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературах. Це взаємини героя, індивідуальності й натовпу, колективу, розбіжність між мрією й дійсністю, ідеалом і реальністю.

Така ж тема стала предметом зображення у творах «Стара Ізергіль» (Легенда про Данко) М. Горького, «Мойсей» І. Франка. Частково простежуються і ремінісценції із драмою М. Метерлінка «Сліпі».

Але О. Олесь по-новому вирішує проблему взаємодії героя і натовпу. Люди блукають по лісу, в якому немає нічого «рідного й знайомого», а герой прагне вивести їх із темряви. Власне кажучи, страшний ліс є постійним місцем перебування натовпу, очевидно, засліпленого власним прагматизмом, лінощами, а якоюсь мірою, і побоюванням змін. Натовп говорить Йому: «Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживем».

У цьому вся сутність психології маси, яка думає тільки про свій вік, а не про майбутнє, яка не ставить собі на меті нічого, крім звичайного існування. І хоч герой вірить у Казку, прагнучи дійти туди сам і довести народ, Він зневірюється. Виходить, що це тільки головному героєві затісно в хаті, де «ніде й крил розправить».

Отже, за О. Олесем, Казка не для всіх. І причина того, що юрба обирає темний ліс, а не світлу Казку, всередині кожного з цього натовпу. До того часу, поки внутрішнє бажання кожного з маси не стане його особистим, доки кожен не вирішить для себе необхідність шляху до мрії, не стане таким, як Він, доти жоден не потрапить до Казки.

У такому контексті символічними постають і образи Дівчини й Хлопчика. Дівчина — це ніби символ вагання між мрією (яка все ж таки примарна) і тим, що вже є, тобто дійсністю. Показово, що Дівчина, хоч і вступає в суперечку ідей з Ним, остаточно не зневірюється в існуванні Казки, в тому, що там буде краще.

Хлопчик років десяти, який справді живе в Казці, є доказом того, що вона існує. Але найголовніше смислове навантаження цього образу полягає в тому, що для того, щоб потрапити до Казки, треба бути духовно чистим, відкритим до всього нового, як дитина, і вірити в свої сили, довіряти самому собі, чого не вистачило навіть Йому.

Можна припустити, що саме дорога до Казки є метою блукань, що характеризує її як символ страждань, можливість очищення від темряви. Така сліпота натовпу (чи то вроджена, чи набута) в умовах вічної темряви, коли «В цім лісі завжди ніч — вночі день», є співзвучною до сліпоти в драмі М. Метерлінка «Сліпі».

В етюді «По дорозі в Казку» відчутний вияв філософії двох світів — матеріального й духовного. І хоча духовний світ є вищим, ціннішим, перемагає матеріальний, звідси й песимістичний фінал твору, адже до Казки не потрапив ніхто.

Автор залишає відкритим питання, чи вдасться комусь із тих, хто пішов назад у темряву, бодай одним оком побачити цю Казку.

 

 

17.05

ТЕМА: Олександр Олесь. «Чари ночі» - перлина інтимної лірики української поезії. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів «О слово рідне! Орле скутий!..»

1.    Прочитайте матеріал, поданий нижче, про українського поета Олександра Олеся

 

Олександр Олесь – це псевдонім Олександра Івановича Кандиби, який дала поетові його наречена Віра Свадковська ще в далекому 1906 році.

Те ім’я, що мені дала Ти

У дні осяяні тобою,

У сні і вільне, і крилате

Літа і в’ється наді мною.

Його прийму я в свою душу…

 

          Поезії, які сьогодні прозвучать – більшість із вас чули, але, можливо, не знали кому вони належать. Тож відкрийте сьогодні для себе нового Олександра Олеся, який 25 років прожив на чужині, але думами завжди був з Україною, яка завжди була в його зболеному серці.

 

О принесіть, як не надію,

То крихту рідної землі:

Я притулю до уст її

І так застигну, так замлію…

 

 «Селянський син із сумних страдницьких степів».

Народився Олександр Олесь 5 грудня 1879 року у Кризі (нині містечко Білопілля Сумської області).

Чотирирічним хлопчиком навчився читати. Пер­шого вірша написав у 9 років. Невдовзі «Кобзаря» Шевченка знав напам'ять.

Рано залишився без батька. Мати разом із дітьми (ще було дві доньки — Галя і Маруся) пе­реїхали в родинну садибу до Верхньосулля, де під опікою дідуся Василя на лоні чарівної природи, що бачилася майбутньому поетові «суцільною каз­кою», промайнув «золотий день» дитинства.

Навчання в Дергачівському хліборобському учи­лищі відкриває нову сторінку в житті Олександра Олеся.

Тут він ширше знайомиться з літературою, ціка­виться й вивчає іноземні мови, видає рукописний журнал «Комета».

По закінченні училища вступає до Київського політехнічного інституту «вільним слухачем», але не маючи змоги заплатити за право слухання лекцій, змушений був працювати.

1903 року складає іспит із латинської мови й стає студентом Харківського ветеринарного інституту, одночасно працюючи статистиком у земстві.

У цьому ж році їде на відкриття пам'ятника Кот­ляревському. Там він зустрічається з Грінченком, Самійленком, Коцюбинським, Лесею Українкою.

Глибоке враження на нього справила ця зустріч і обурила заборона виголошувати на урочистому засіданні промови українською мовою.

Там Олесь відчув і силу опору національному гнітові. Відтоді він пише лише українською мовою. Ця зустріч окрилила молодого автора до подальшої літературної і громадської роботи, сприяла усвідо­мленню себе як українського патріота, поборника національної ідеї.

Його перші поезії були опубліковані в одеському альманасі «Багаття». Відтак одна за одною вихо­дять збірки «З журбою радість обнялась», «Поезії. Книга II, III, IV, V». Вони принесли не лише визнання, а й великий успіх.

А оте «з журбою радість обнялась» назавжди ста­ло наскрізною темою Олесевих роздумів і почувань.

З журбою радість обнялась...

В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,

І з дивним ранком ніч злилась,

І як мені розняти їх?!

В обіймах з радістю журба.

Одна летить, друга спиня...

І йде між ними боротьба,

І дужчий хто — не знаю я...

Життя поверталося гіркою прозою. Він у пошуках заробітків. Влаштуватися на літературну роботу не вдалося.

Працює на київській скотобійні ветеринаром. В атмосфері крові, агонії вмираючих тварин довелося продовжувати літературну роботу.

«З журбою радість обнялась» - це недаремно, бо так називається перша збірка поета (1907 р.). Після її виходу Леся Українка сказала: «Вірші мені вже не слід писати, бо Олесь – кращий поет, ніж я». Цей вислів означає, що з’явився новий талант, який підкорив усіх чарівністю та музичністю своїх віршів.

          Друга сторінка «Рання творчість Олександра Олеся».

У ранній творчості поета виведено образи Сокола, Орла, Лебедя, що були притаманні поетам-символістам, звучать ліричні мотиви. Він увійшов у свідомість поколінь як незрівнянний майстер інтимної лірики. Його вірші декламували на літературних вечірках гімназисти і студенти. Во­ни полонили всіх своєю безпосередністю, щирістю, теплотою, свіжістю, музикальністю, легкістю.

Не випадково українська поетеса Христя Алчевська зіставляла його лірику з творчістю німець­кого поета Генріха Гейне. Дійсно, тільки справжній талант може помітити, як «дихають тихо акації ніжні», «дивляться мовчки на місяць, на зорі, див­ляться в світ, ним, ясним, зачаровані...»

Образ коханої асоціюється у поета з ранком, з блиском сонця золотого, з радісним днем, коли все співає гімни сонцю, з вечором, коли вона проходить мимо.

Постій — не йди! Нащо питати,

Чи можу стати я твоїм...

Синіє ніч, і ночі шати

Горять в розводі золотім.

Постій: душа моя розквітла,

Як пташка, крилами тремтить,

А ніч пливе на хвилях світла,

І день назустріч їй летить.

       Постій! Нап'юся — надивлюся...

       Навіщо згадувать когось...

       Сьогодні я тобі молюся,

       А завтра ще не зайнялось!

Люблю! Як в перший раз люблю,

Хоч це любов моя остання.:.

                    Але вона — як день в маю,

          Як пташки перше щебетання.

Люблю.

Люблю для сліз, для мук, жалю...

Але коли б, коли б ти знала,-

Як квітне серце, як люблю,

Ти б на устах моїх сказала:

«Люблю!»

Третя сторінка «Чари ночі» — гімн коханню, весні».

Поезія захоплює глибиною по­чуттів, емоційністю, зворушливістю, пісенною ме­лодійністю. Вона сприймається як гімн юності, ко­хання, як уславлення органічної єдності людини й природи. Розквіт світлого почуття людини і чарівна краса весняної ночі доповнюють одне одного, пе­редають гармонійність буття. Захоплює краса вес­ни, почуттів ліричного героя, життєві радощі й при­крощі, невлаштованість людського буття, щем за молодістю, яка не вернеться.

Сміються, плачуть солов'ї

          І б'ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її —

Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там —

Чи забуття, чи зрада:

Весна іде назустріч вам,

Весна в цей час вам рада.

Поглянь — уся земля тремтить

В палких обіймах ночі,

Лист квітці рвійно шелестить,

Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,

Летять до хмар тумани...

Тут ллються пахощі густі,

Там гнуться верби п’яні.

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, —

Гори! — життя єдина мить,

Для смерті ж — вічність ціла.

 

«Проблема українського слова, мови»

О.Олесь був свідомий того, що патріот, борець за свободу рідного краю довіку за­лишиться в пам'яті народу. Тому він прагнув по­етичним словом виховувати національну гідність українців. Тому й зіставляв його з «орлом скутим», гірко страждав, що воно «чужинцям кинуте на сміх», що «співочий грім» батьків, «дітьми без­пам'ятно забутий».

О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань!

Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

Проблему рідної мови автор піднімає у вірші «Рідна мова в рідній школі», який став хресто­матійним.

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче і миліш,

І дорожче в час недолі?!

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива, —

Перші матері слова,

Перша пісня колискова,

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій

І в вітчизні дорогій

Говоритимем чужою?!

Краще нам німими стати,

Легше гори нам нести,

Ніж тебе розіп 'ясти,

Наша мово, наша мати!

Ні! В кім думка прагне слова,

Хто в майбутнім хоче жить,

Той всім серцем закричить:

«В рідній школі рідна мова!»

І спасе того в неволі

Наша мрія золота,

Наше гасло і мета:

Рідна мова в рідній школі!

           Шоста сторінка журналу «У роки революції»

Життя напередодні революції 1905—1907, 1917 років викликало у поета підне­сений настрій. У студентські роки бере активну участь у революційних подіях 1905 року, виступає на сходках і мітингах. Перекладає українською ре­волюційні пісні: «Марсельєза», «Варшав'янка», «Сміло у ногу рушайте», «В неволі скатований лю­то».

Революція 1905 року породила в ньому надію на відродження рідного народу, країни, добрих змін у житті: братерства, рівності, землі, волі. Однак його мрії про вселюдське життя не справдились. Наста­ли роки реакції, глибоко вражали репресії, чорно­сотенні погроми уряду.

Поет пережив і радість перемог, і трагедію пора­зок. Тому можна зрозуміти, якими глибокими були рани його серця і чому пісні «били в груди» настро­ями журби, а то й відчаю.  

Я — мов сурмач без сурми голосної,

Я — мов стрілець без зброї золотої,

Я — мов орел без сизих крил,

Я — мов вістун серед могил.

О. Олесь не може виправдати братовбивство в ім'я ідеї, кровопролиття серед українців у 1917— 1919 роках. Боліло серце над тим, як сліпа помста засліплювала очі українців. Це принесло болісні пе­реживання й розчарування.

І він 1919 року залишає Україну спочатку на де­який час, а потім — назавжди.

Важке життя минає в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Настрої поета вилилися у його віршах.

         Еміграція за кордон стала для Оле­ся великою трагедією життя:

Чужина — могила, чужина — труна,

Душа на чужині, як чайка сумна.

Не раз поривався на Україну, але його стримува­ли сумніви: там один за одним гинули письменники, видатні діячі науки, культури, політичні діячі.

Ностальгія за Україною, трагедія серця посилю­валася звістками про загибель українців від штуч­но створеного голоду. Про ці події він пише в циклі поезій «Голод».

Надзвичайно драматичними, трагічними були його останні роки. Фашисти окупували Прагу, зали­ли кров'ю щойно проголошену незалежність Кар­патської Укр
аїни. З вересня 1939 року запалах­котіла над Європою Друга світова війна. Поета не покидали тривожні думки про сина — Олега Ольжича, активного учасника руху Опору, якого фашисти схопили в Києві, вивезли в Німеччину й закатували на початку червня 1944 року в концтаборі Заксен- хаузен.

Хворе серце рвалося з грудей. 22 грудня 1944 року поета не стало. Друзі поховали його на празь­кому цвинтарі Ольшани.

13 січня 2017 року влада Чехії дозволила передачу Україні ексгумованих останків українського письменника Олександра Олеся

           18 січня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження, яким вирішено «Перепоховати останки видатного українського письменника Олександра Олеся та його дружини Віри Антонівни Кандиби на території державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника в м. Києві».

Перепоховання відбулося 29 січня 2017 року після панахиди у Володимирському соборі.

Літературознавець Ростислав Радишевський розшукав 600 поезій, які будуть опубліковані впер­ше.

 

2.    На основі прочитаного матеріалу та матеріалу підручника складіть літературний паспорт творів «Чари ночі» та «О слово рідне!». 

13.05

ТЕМА: Поезія Миколи Вороного. «Блакитна Панна» .

Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр символістського твору. Мотив самотності людини. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень («Інфанта»)

ВИКОНАЙТЕ НАСТУПНІ ЗАВДАННЯ

1.    Поезію «Блакитна панна» Микола Вороний написав у 1912 році. Вірш має яскраві тропи та витончену форму й передає два провідних мотиви: возвеличення краси природи та єдність природи з митцем. Блакитна Панна – це образ весни, яка тривожить душу ліричного героя.

Виразно прочитайте поезію «Блакитна Панна» або перегляньте відеоролик за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=42tC8p-kQ2Y

 

2.    Заповніть літературний паспорт твору.

 

Назва твору
Автор
Літературний рід
Жанр
Вид лірики
Літ. напрям, стиль
Тема
Ідея
Образи-символи
Художні засоби

 

 

3. Завершіть подані фрази.

Поезія «Блакитна панна» справила на мене … .

Мені сподобався вірш, тому що … .

Мене вразило … .

 

4.Прочитайте статті підручника «Символізм» С.234 та «Звукосимволізм» С.236. Символістська творчість – це ідеалізація позитивного, це своєрідне поетичне возвеличення засобами художнього слова ідеалу, доведеного до витонченої вишуканості. Так, у вірші  «Інфанта» розкривається узагальнено-ідеалізований жіночий образ. За допомогою символізованої мови лірик вишукано поетизує любовне почуття до «величної інфанти», передає щирість почуттів, що «бриніли у серці домінантою чуття побожної хвали».

   

5. Прочитайте виразно поезію «Інфанта» або прослухайте відеозапис за  посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=FCi47b91Fhc

 

   6. Продумайте відповіді на такі запитання:

Ø Інфанта – це титул принцес у Португалії та Іспанії. Чому ліричний герой називає так кохану жінку?

Ø Якими рисами ліричний герой наділяє образ коханої?

Ø Як автор зображує переживання ліричного героя? Які почуття викликає в нього поява коханої?

Ø Як ви вважаєте, поет звертається до конкретної жінки чи інфанта – узагальнений образ? Обґрунтуйте відповідь.

  

7.    Опрацюйте теоретичний матеріал підручника (стор. 237).

 

8.    Заповніть літературний паспорт твору.

 

Назва твору
Автор
Рік створення
Літературний рід
Жанр
Вид лірики
Літ. напрям, стиль
Цикл
Тема
Ідея
Художні засоби

 

 

9.    Вивчіть напам’ять вірш «Блакитна Панна» С.236

 

 

 

 

 

 

 

 

10.05

ТЕМА: Микола Вороний – ідеолог модернізації української літератури. 

Запишіть тему уроку і виконайте такі завдання:

1.    Пригадайте, який твір М. Вороного ви вивчали в шостому класі? Про що в ньому йдеться?

Микола Вороний, покликаний отим самим «євшан-зіллям», приїхав з-за кордону після вимушеної еміграції на рідну землю з бажанням прислужитися своєму народові, але був розстріляний тодішньою владою, хоч не зробив жоднину. Реабілітований «через відсутність складу злочину» аж у 1989 році. Яка гірка іронія долі!

І це в країні, про яку він писав:

І кожну їй хвилину

Готов оддать я без жалю!

Мій друже, я красу люблю —

Як рідну Україну.

Неперевершений майстер слова, творець поетичних шедеврів, глибокий знавець світової драматургії, мистецтвознавець, М. Во-роний донедавна був маловідомий українському читачеві.

 

2.    Перегляньте відеоролик про Миколу Вороного

https://www.youtube.com/watch?v=rmsSaRqELKw&t=72s

 

3.    Прочитайте в підручнику біографію Миколи Вороного ( С.229-232)

 

4.    Дайте письмові відповіді на запитання.

1.    Микола Вороний народився ….

2.    Навчався …

3.    З університету був виключений за …

4.    Перша поезія мала назву …

5.    З 1897 р. до 1900 р. працює актором у трупах …

6.    У 1903 році поет одружився з …

7.    1917 р. у «Національному театрі» обіймав посаду ….

8.    Був звинувачений і арештований за …

9.    Був репресований у …

10.  Вороного стратили …

11.  Миколу Вороного було реабілітовано посмертно …

12.  Син Вороного – …  

   6.    Опрацюйте теоретичний матеріал. Запишіть виділене жирним шрифтом:

У певні періоди у творчому доробку М. Вороного переважали різні модерністські тенденції – від романтизму до неоромантизму та символізму. Загалом його творчість, що тривала понад три десятиліття, різноманітна й неоднорідна за змістом і стилістикою, збагатила українську літературу й дала потужний імпульс новаторству молодих майстрів слова почату XX ст.

Cимволізм (фр. знак, прикмета, ознака) – літературний напрям модернізму кінця XIX – початку XX ст., основною рисою якого є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.

Свою історію символізм розпочинає з 1880 р., коли у Франції С. Малларме започаткував літературний салон, у якому брали участь молоді французькі поети. Символісти протиставили свої естетичні погляди та поетику реалізмові, який, на їхню думку, перетворив мистецтво на просте відображення життя. Однак конкретні й буденні предмети та явища вони не ігнорують цілком. Крізь них символісти бачили незвичайне, містичне, непізнаване. Саме таке мистецтво створює символ, який представники цього напряму зробили основою своєї філософії та естетики.

Поет наголошує на модерності своїх творів, тому що «не бере життя байдуже», вказує, що творить «не для шаблону». Проте у власній творчості він майже не дотримувався декларованих ним прийомів «чистого мистецтва». Оголосивши гармонійність девізом українського поета-модерніста, тобто необхідність бути водночас «цільним чоловіком» – митцем і громадянином, автор послання не вказує на внутрішню конфліктність між поетичною свободою і громадянською відповідальністю. Таким багатозначним був кодекс митця-модерніста М. Вороного.

 

Домашнє завдання. Підготувати розповідь про Миколу Вороного.

Якщо все виконали, то ВИ – МОЛОДЦІ. Ви добре попрацювали. Дякую за роботу.

 

 

06.05.2022

ТЕМА: Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією.

1.     Впізнай героя за цитатою:

1)   Потрібні ті квіти! Таж я не маю

      у себе дівки на виданню…  

2) Не зневажай душі своєї цвіту.

    Той цвіт від  папороті чарівніший

    він скарби творить, а не відкриває ....

3) Я обізвуся до них шелестом тихим

    вербові гілки, голосом ніжним

    тонкої сопілки, смутними росами

    з вітів моїх.....

4) Ні, любий, я тобі не дорікаю,

    А тільки смутно, що ти не можеш

    своїм життям до себе дорівнятись. .....

5) Усі скарби з лісу йдуть. .....

6)  Ой, скажи, дай пораду,

    Як прожити без долі....

   7)  Ну вже матінка в тебе, Лукашу! -

   Залізо –  й те перегризе. ...

8) Чи то ганьба, що маю серце не скупе....

9)  Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

   Я маю в серці те що не вмирає! .....

 

2.     Прочитайте пояснення теми уроку. Зробіть невеликий конспект прочитаного:

На уроці ми проаналізуємо провідну неоромантичну проблему драми-феєрії «Лісова пісня», розвиватимемо навички роботи з текстом.

Аналізуючи проблему, ми досліджуватимемо, як герої драми знаходять шлях до гармонії, до самореалізації, визначимо, що є важливим у житті Мавки і Лукаша. Визначимо для себе,  що таке справжнє кохання, як його вберегти від буденності.

У листі до О. Кобилянської Леся Українка писала: „ Хтось має іскру в серці, огонь в душі, се може не дає щастя, але дає щось більше і вище від щастя, щось таке, чому назви нема в людській мові.”

Ось цією висотою людського духу, яку важко висловити, і наповнила поетеса свою драму-феєрію „Лісова пісня”, філософський твір, який  утверджує великі і вічні істини, дає  відповіді на питання, що споконвіку хвилювали і хвилюють людство: у чому сенс людського життя, як досягти щастя, яку роль у житті відіграють мистецтво, кохання, краса, гармонія.

Спробуємо відповісти на ці питання і ми, проаналізувавши конфлікт між буденним життям і високим пориванням душі особистості, дійсністю і мрією.

 

 Визначальним для поезії Лесі Українки є неоромантичний світогляд, у центрі якого — людина, її творчі здібності, вольове начало, активність не лише у творчій, а й у суспільній сфері, утвердження свободи особистості. Не менш важливим для неоромантизму є принцип гармонії ідеалу й дійсності, наголос на "пориванні особистості до вищих ідеалів життя".

Свобода, незалежність є основними передумовами творчої діяльності людини, повноцінного духовного життя її й суспільства, народу, нації. У центрі уваги письменниці образ сильної вольової особистості, що прагне до творчості, дії, досягає гармонії, ідеалу. Ідеалом є найвищі духовні цінності – краса і любов.

Образ Мавки є втіленням усіх тих рис та якостей, які, за поглядом поетеси, притаманні вольовій творчій особистості.

Лукаш і Мавка належать до різних світів: міфічного і реального людського. Проте у момент зустрічі вони знаходяться на тому етапі розвитку, коли спроможні сприйняти та оцінити все, що виходить за межі звичного. Мавка сміливо виходить на захист берези, для неї надріз ножем берези дорівнює пораненню рідної сестри. У цей момент Лукаш навіть особливо не дивується, що зустрів лісову мавку. Він уважно приглядається до дівчини, намагаючись порівняти реальну, живу істоту із народними розповідями про неї:

... Що ж, — ти зовсім така.
Як дівчина... ба ні, хутчій як панна.
Бо й руки білі, і сама тоненька,
І якось так убрана не по-наськи...

Відбувається знайомство — і Мавка розкриває новий світ: світ, в якому дерева розмовляють, стара сухенька верба устеляє м'якеньким порохном ліжко і панує вічність. Розповідь Мавки вражає Лукаша фантастичністю, казковістю і надзвичайною добротою. Гармонію із природою Лукаш відчував і раніше, але це відчуття було несвідомим і втілювалося у чарівній мелодії сопілки. На голос веснянки "відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яскравіше дика рожа, біліє цвіт калини, глід соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квітки". Мавка як невід'ємна частина цієї природи також насолоджується талановитою майстерною, і водночас відвертою, мелодією:

Як солодко грає,
Як глибоко краї,
Розтинає білі груди,
Серденько виймає!

Недаремно зустріч героїв відбувається навесні, коли природа пробуджується від зимовому сну, коли соки починають вирувати у стовбурах дерев, з’являється травичка та перші квіти, сонечко ласкаво і ніжно відігріває землю. Так само, як розцвітає природа, пробуджується почуття кохання в серцях Мавки та Лукаша.

Для обох героїв з обох світів звучить попередження: зупиніться, ви зовсім різні, ви не зможете досягти гармонії й щастя. Лісовик попереджає Мавку:

Не задивляйся ти на хлопців людських,

Се лісовим дівчатам небезпечно.

та

 …Минай людські стежки, дитино,

 бо там не ходить воля, –

там жура тягар свій носить.

 Обминай їх, доню: раз тільки ступиш –

 і пропала воля!

а дядько Лев Лукашеві розповідає про лісову силу:

Поки дійдемо, ще й тая нападе —
Не тута споминаючи — цур-пек.

Як виявилось, ці попередження були зовсім не даремними. Кохання розквітло, але в умовах далеких від ідеалу. Рідна сестра Лева, вона ж Лукаша мати, бажаючи своєму синові щастя, підштовхує його на шлях зради. Буденне сільське життя, робота суперечить світогляду Мавки.

 

3.     Виконайте тести за покликанням:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7315558

29.10.2022

ТЕМА: Природа і людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей

1.     Перегляньте відеоурок за посиланням внизу

2.     Випишіть по дві-три цитати з тексту для характеристики таких дійових осіб (можна використати цитати з відео уроку або підібрати їх з тексту самостійно) :

-         Мавка

-         Лукаш

-         Дядько Лев

-         Килина

-         Мати Лукаша

-         Перелесник

-         Лісовик

https://www.youtube.com/watch?v=73kcO0P0MHs  

26.04.2022

ТЕМА: Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Порівняння образів Мавки і Килини

І  Експрес-опитування «Чи уважний ти читач».

1. У яку пору року відбулася зустріч Мавки з Лукашем? 

2. Кого Мавка називає сестрицею? 

3. Плоди якого дерева Мавка називає «Се кров моя». 

4. Кого Мавка називає матусею? 

5. Яке дерево було зрубано після смерті дядька Лева? 

6. Хто врятував Мавку, коли та перетворилась на вербу? 

7. Які міфологічні істоти оселилися в Лукашевій хаті? 

8. На кого перетворив Лісовик Лукаша за зраду Мавці? 

9. Місце проживання міфологічних водяних істот. 

10. Музичний інструмент, гра якого зачарувала Мавку. 

11. До кого ясен кивав у верховітті: «Найкраща в світі!». 

12. Хто намовив Потерчат занапастити Лукаша? 

3. Вікторина «Впізнай героя за цитатою».

1) «Усякі скарби з лісу йдуть». 

2) «Ну, як-таки, що воля — та пропала?

Се так колись і вітер пропаде!». 

3) «Кохання — як вода, — плавке та бистре,

Рве, грає, пестить, затягає й топить». 

4) «Я понесу тебе в зелені гори, ти ж так хотіла бачити смереки».

5) «Я вберу тебе, мов королівну, в самоцвіти». 

6) «А чи не годі вже того грання?

Все грай та грай, а ти, робото, стій?». 

7) «А я не знаю нічого ніжного, окрім берези». 

8) «А все ж я мушу признатися

таки старого шкода,

бо він умів тримати з нами згоду». 

9) «А ти бідуй з свекрушиськом проклятим, —

Ні жінка, ні вдова — якась покидька!». 

10) «Я, жінко, бачу те,

Що ти не бачиш.

Тепер я мудрий став…». 

11) «Ой, ті люди з-під стріх солом’яних!

Я їх не зношу! Я не терплю солом’яного духу!».

12) «З гір на долину біжу, стрибаю, рину!

Місточки збиваю, всі гребельки зриваю». 

ІІ. Порівняльна характеристика Мавки та Килини

1.     Прочитайте матеріал нижче. Складіть порівняльну таблицю образів Мавки та Килини

Мавка – образ ідеалізований та неземний. Це лісова красуня, яка зробить усе можливе на шляху до своєї мрії. Мавка – гармонійна особистстість, красива фізично та духовно.

 

Мавка – це символ кохання і вічно молодої весни. Все прекрасне в неї асоціюється з чудовою музикою весни, яку почула від Лукаша. ЇЇ не може захопити Перелесник, який втілює молодість, вроду і пристрасну любов. Вона прагне не лише пристрасті, а й духовної спорідненості і любові на все життя. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найкращий цвіт її душі. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди.

Трагедія Мавки породжена розходженням між мрією і дійсністю. Високі мрії про вільне і щедре, як сама природа, життя не могли здійснитися в умовах суспільства, заснованого на принципах класової нерівності і власнцьких інстинктів.

Мавка – це маленька часточка природи, яка вимагає до себе дбайливого ставлення. Леся Українка наділила Мавку співучою мовою, дала ій прекрасну вроду. Вона розуміє мову дерев, квітів. Вона сама, як ніжний пролісок, шо радіє першому сонячному промінчику. Устами лісової дівчини поетеса розповідає про символічні образи дикої рожі, ясена, берези, вільхи, осики, дуба, терена, клена, глоду.

 

З її образом контрастує образи Килини.

 

Килина – підступна та лукава жінка, яка зваблює чужого молодика і завдає інші люблячій людині страждань.

Килина – душевно загрубіла особистість, а Мавка – сильна, натхненна дівчина, що уособлює в собі гуманне начало в житті людини.

 

Образ Калини викликає співчуття як людина, у якої через певні внутрішні (і зовнішні) причини не склалося щасливе життя. Калина — це молода повновида молодиця, в червоній хустці з торочками, в бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій; так само зафалдований зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та жовтими стяжками; сорочка густо натикана червоним та синім, намисто дзвонить дукачами на білій, пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішною.

 

Образ Килини «Лісова пісня» є символом ненажерливості, непримиренності, насильства й ненависті, це людина, в якої немає нічого святого.

 

 

 

22.04.2022

ТЕМА: Образи Мавки та дядька Лева - уособлення природної краси та гармонії

1.Літературний диктант

(дайте письмово відповіді на запитання до тексту твору)

1.     Справжнє ім’я Лесі Українки?

2.     Яку пору року зображено в першій дії «Лісової пісні»?

3.     Якого героя описано словами «Гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима»?

4.     Кого описано словами «Дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче»?

5.     У якому регіоні України відбуваються події «Лісової пісні»?

6.     Кого Мавка називає своїм дідом?

7.     Кого описано словами «Молода повновида молодиця, у червоній хустці.. намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї..»?

8.     Від чого прокинулася від зими Мавка?

9.     Хто з лісових мешканців на початку твору захищає дядька Лева й Лукаша?

10.                       Кого кохає Лукаш і на кому він одружується?

11.                       Що винесли мати Лукаша й Килина в клунках і мішках з палаючої хати?

12.                        У якому образі після пожежі з’являється Мавка?

13.                       Хто вступився за Мавку, коли на неї накинулася із сокирою Килина?

14.                       На кого Лісовик перетворив Лукаша?

2. Прочитайте. Запишіть у зошити виділене жирним шрифтом

Образ МАВКИ

 В Мавці гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Великі очі, що грають різними кольорами, розкривають її швидке і глибоке сприйняття дійсності, вразливу і добру душу. Довгі коси і зоряний вінок на голові, любов до квітів свідчать про неабиякий естетичний смак, нестримний потяг до прекрасного.   Мавка – це символ кохання і вічно молодої весни. Все прекрасне в неї асоціюється з чудовою музикою весни, яку почула від Лукаша. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найкращий цвіт її душі.   Мавка – це маленька часточка природи, яка вимагає до себе дбайливого ставлення. Леся Українка наділила Мавку співучою, подібною до дзюрчання струмка, мовою, дала ій прекрасну вроду. Вона розуміє мову дерев, квітів.)

Образ Мавки є символом ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє «я», живе любов’ю до людини і здатна на самопожертву в ім’я людини, вона має «в серці те, що не вмирає». Отже, Мавка є втіленням всього доброго, гарного, світлого, є втіленням вимріяного щастя.

ОБРАЗ дядька ЛЕВА

Леся Українка писала цей образ з реального волинського селянина Лева Скулинського з с. Немічного. Дядька Лева поважають всі, прислухаються до його порад. Він багато знає і має великий життєвий досвід. Він людина честі, йому вірять як реальні, так і казкові образи. Таку повагу він заслужив тим, що був людиною слова, порядною і мудрою.

Дядько Лев "дуже добрий з виду", у нього "довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки", на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.  Змальований світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармоніює з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка. 

В образі дядька Лева Леся Українка втілила мудру, із знанням законів природи людину, яка уміла використовувати дари природи, бо жила й діяла у злагоді з її законами. Дядько Лев — це духовно багата особистість, образ, що символізує велич і красу нашого народу.

19.04.2022  10 клас

ТЕМА: Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня»

1.    Запишіть в зошити:

Драма-феєрія – це п’єса –казка. Твір, призначений для показу на сцені, казково-фантастичного змісту.

Історія створення.

Ідею написати твір про мавок та лісових духів Леся Українка тримала в голові ще з дитинства. Вона народилися і жила серед мальовничих лісів Волині. Мама розповідала історії про мавок, а мала Леся вночі тікала сама до лісу, щоб побачити ту істоту. Вже будучи дорослою і перебуваючи в Грузії на лікуванні в 1911 році, Леся гостро відчула потребу написати цю історію з дитинства. Вибрала незвичайну форму твору: драма-феєрія. На написання витратила дуже мало часу – 10-12 днів. Проте після написання довго почувалася виснаженою, бо витратила чимало сил. У  1912 році твір надрукували. Проте там було багато друкарських помилок. Леся виправила текст, додала до нього список дійових осіб, проте нового варіанту твору вже не побачила. Він вийшов окремою книгою у 1914 році, а Леся Українка померла у 1913.

2.    Прочитайте текст поеми за посиланням:

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=508

3.    Можна переглянути фільм:

https://www.youtube.com/watch?v=UXKUwWE0bts

 

 

15.04.2022 Українська література 10 клас

ТЕМА: Відданість своїм мріям, наполегливого прагнення до мети у поезії "Мріє, не зрадь" . Зображення людських почуттів у поезії "Стояла я і слухала весну"

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте матеріал підручника на С. 217-219.  Виразно прочитате вірш "Мріє не зрадь"

2.Перегляньте відеоурок за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=XRH9QhzJkxs Так ви пригадаєте все, що ми розглядали на попередніх уроках, вивчаючи Лесю Українку

3. Запишіть "Літературний паспорт " поезії "Мріє, не зрадь", використавши матеріал відеоуроку (починається з 17-ої хвилини)

12.04.2022            Українська література 10 клас

ТЕМА: Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви. «Слово, чому ти не твердая криця…»

1.     Прочитайте  розділ підручника «Громадянська лірика» на С. 214-216.

2.     Прочитайте поезію «Слово, чому ти не твердая криця» С.216

3.     Прочитайте ідейно-художній аналіз поезії „Слово, чому ти не твердая криця» . ЗАПИШІТЬ «ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ» в зошити

Провідна думка поезії „Слово, чому ти не твердая криця” - полум'яний, заклик до боротьби за соціальне і національне визволення.

Жанр поезії: громадянська лірика.

Тема твору: звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини.

Ідея: уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч. Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може захистити людську гідність та добитися справедливості. Лірична героїня прагне вдосконалити його й передати „месникам дужим”.

Художні засоби:

□ епітети: твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); іскриста (зброя); невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки);

□ метафори: слово — „зброя іскриста”, „єдиная зброя”, „меч на катів”, „щира, гартована мова”;

□ риторичні звернення до слова.

Римування: парне.

Віршовий розмір: чотиристопний дактиль.

Підтвердити, що твір побудований на персоніфікації. (До свого слова авторка звертається як до живої істоти, порівнюючи його з гострим мечем та іскристою зброєю. Система вдало дібраних епітетів допомагає створити образ, який став символом не лише Левиної поезії. Поетеса вважає, що слово може бути „мечем на катів” не лише в її руках. І коли не залишиться сил у неї, нові месники підіймуть зброю і кинуться одважно до бою: „Зброє моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам!” Майстер слова розуміє, що боротьба буде нелегкою, будуть поразки і страшні жертви, але це не лякає її. Таким вагомим та впевненим є слово Лесі Українки.)

 

4.Виконайте тести (робота в зошитах)

1. Стильовою домінантою творчості Лесі Українки є:

А реалізм;

Б імпресіонізм;

В неоромантизм;

Г сентименталізм.

2. Справжнє прізвище Лесі Українки.

А Олександра Білозерська;

Б Марія Вілінська;

В Лариса Косач;

Г Олена Пчілка.

3. Назва вірша „Contra spem spero!” перекладається з латини як:

А мріє, не зрадь;

Б без надії сподіваюсь;

В надія помирає остання;

Г пам'ятай, що живеш.

4. Вірш „Contra spem spero!” побудований на...

А порівняннях;

Б риторичних запитаннях;

В оксиморонах;

Г антитезах.

5. „Чи не одиноким мужчиною на новочасну соборну Україну” Лесю Українку назвав...

А Іван Карпенко-Карий;

Б Іван Франко;

В Михайло Коцюбинський;

Г Василь Стефаник.

6. Перша збірка Лесі Українки „На крилах пісень” побачила світ завдяки активному сприянню...

А Івана Франка;

Б Панаса Мирного;

В Олени Пчілки;

Г Ольги Кобилянської.

7. Прочитайте наведений уривок із вірша „Contra spem spero!” Лесі Українки:

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей,

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

В уривку використано

А персоніфікацію;

Б метонімію;

В гіперболу;

Г епітети.

8. Провідним мотивом вірша „Contra spem spero!” Лесі Українки є...

А заперечення права молодої людини на справжнє щастя;

Б любов до рідного краю, його історії;

В заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості;

Г місце митця в суспільному житті.

 

5.Прочитайте і запишіть відповідь на запитання: «Як ви думаєте, чи заслуговує Леся Українка на те, щоб її згадували, читали її твори?»

 

Що найбільше вразило вас у житті Лесі Українки? В одному з листів вона писала: „Не знаю, чи буде хто з молодшого покоління згадувати про мене... Але я б хотіла на те заслужити”.

Є вислів: „Життя Лесі Українки — подвиг”. Чи можна вважати її життя подвигом? Чому?

 Життя Лесі Українки було піснею — піснею мужності й любові, добра та справедливості, натхненною думкою про Україну:

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Бути світлим променем для інших, самому дарувати світло — ось найвище щастя для Лесі Українки: в ньому скільки ніжності та тепла, світла, що потужно пробилося до нас із минулого.

Горить моє серце, чуєте, люди!

Його запалила іскра палкої любові до вас.

Пісням і плачам, добру навчили і злу,

Радощам і стражданням.

Спасибі вам, люди.

Я не гніваюсь за свої муки,

Не нарікаю на долю.

Вони дали мені сил Прометеєвих,

Терпіння народного,

Я ними житиму!

Я в серці маю те, що не вмирає!

 

Леся так жила і так творила: заради людей, в ім'я їхнього щастя. Вона, мов легендарний Прометей, запалила вогонь свого життєдайного Слова і понесла його людям, так само, як нескорений титан; віддала його тим, хто страждав; приймала жорстоку покуту і так само не корилася немилосердній долі.

Думаю, що Леся Українка, як особистість може бути взірцем і для вас, і для сучасної молоді. Тому що справдилась її мрія про незалежну вільну Україну. І весь український народ може говорити рідною мовою, висловлювати думки, не боятися переслідувань, розвивати свої творчі здібності, бути активними у процвітанні рідної Батьківщини, вірити у добрі сили та відновити мир на рідній землі.

 

08.04.2022

ТЕМА:  Збірка поезій "На крилах пісень" Лесі Українки. Вірш "Contra spem spero!" як світоглядна декларація сильної, вольової особистості.

1. Перевіримо, як ви засвоїли біографію Лесі Українки, виконавши тест:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3624398 

2. Ознайомтеся з теоретичним матеріалом та запишіть короткий  конспект, поданий нижче:

Перша збірка поетичних творів Лесі Українки «На крилах пісень» вийшла друком у Львові на початку 1893 р. У виданні збірки брав безпосередню участь І. Франко. Йому надсилала Леся Українка частинами рукопис збірки, він наглядав за складанням книжки у друкарні Наукового товариства ім. Шевченка.  Збірка складається з поетичних творів, написаних у 1880-х роках, та ранніх поем «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1891 – 92), «Русалка» (1889)

3. Прочитайте вірш Лесі Українки "Contra spem spero!"на С.214 та перегляньте відео з ідейно-художнім аналізом твору:

https://www.youtube.com/watch?v=1ODfHegEvI8

4.Вивчіть поезію "Contra spem spero!"напам'ять.

05.04.2022

ТЕМА: Леся Українка. Життєвий та творчий шлях письменниці

1.     Перегляньте коротке відео про життя Лесі Українки за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY

2.     Складіть хронологічну таблицю життя і творчості  Лесі Українки, використовуючи статтю підручника на С.205-210

01.04.2022

Українська мова 10 клас

ТЕМА: Контрольна робота на тему «Модерна українська проза» Творчість М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В.Стефаника, В. Винниченка.

Виконайте тестові завдання за посиланням:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5558175 

Одна спроба виконання.

29.03.2022

Українська література 10 клас.

ТЕМА: Підготовка до контрольної роботи на тему «Модерна українська проза» Творчість М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В.Стефаника, В. Винниченка.

І. Повторюємо останню тему. Володимир Винниченко. Новела «Момент».

1.Запишіть в зошити короткий конспект і запам’ятайте:

Володимир Винниченко – наш видатний письменник-земляк. Народився і проживав у м. Єлисаветград (теперішній Кропивницький). Його ім’ям названо Центральноукраїнський державний педагогічний університет, що знаходиться у м. Кропивницький. Прославився не тільки своєю літературною, а й громадською державною діяльністю. Саме він очолив перший уряд УНР, ставши головою Генерального секретаріату  Центральній Раді. Був автором багатьох законопроєктів УНР, майже всіх Універсалів, зокрема І Універсалу та Декларації Генерального секретаріату.  Пізніше разом з Петлюрою очолив Директорію.

2.    Продовжіть речення (перша половина завдань – біографія Винниченка, друг половина – питання по новелі «Момент»).Записуємо тільки відповідь:

1.    В. Винниченко навчався у …..гімназії.

2.    За революційну поему, яку Винниченко написав у старших класах, його….

3.    Після сварки з Петлюрою та виїзду за кордон, В. Винниченко пише тритомну мемуарно-публіцистичну працю під назвою…..

4.    Під час Другої Світової війни за відмову співпрацювати з фашистами Винниченко потрапляє до…

5.    Останні 25 років свого життя Винниченко живе у французькому місті ….

6.    Новела «Момент» розповідається від імені….

7.    Героя переправляє за кордон контрабандист….

8.    В повітці, на соломі, у подвір’ї контрабандиста герой не очікував побачити ….

9.    Дзеркалом душі на думку головного героя є…..

10.  Історія короткочасного кохання, яке зародилося між двома молодими людьми в ризикованій для життя ситуації під час перетину кордону  це ….. твору

11.  Скільки триває  щастя від справжнього кохання на думку Мусі?

ІІ. Повторіть вивчений матеріал на С.117-204. Виконайте тести за посиланням:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1688154

ІІІ. Наступного разу контрольна робота. Будуть схожі завдання.

 

25.03.2022

ТЕМА УРОКУ:  Володимир Винниченко. Поєднання в новелі «Момент» реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту

1.     Прочитайте новелу Володимира Винниченка «Момент» на С.191-202.

Перегляньте презентацію до твору:

2.     Дайте відповіді на такі запитання:

1.     Чи відоме ім’я головного героя?

2.     Як звали дівчину?

3.     За яких обставин і де зустрілися герої?

4.     Для того, щоб перетнути кордон героям треба було пройти через …?

5.     Який одяг дає Степан героям?

6.     Що попросила написати рідним дівчина, якщо її вб’ють?

7.     Чи вдалося героям благополучно перетнути кордон?

8.     Що попросила дівчина в момент прощання?

3.     Прочитайте критичний матеріал до твору «Момент» на С.202-203. Складіть на основі цієї статті та переглянутої презентації літературний паспорт твору:

1.     Тема 2. Ідея 3. Стиль,жанр 4. Композиція, сюжет 5. Проблематика 6. Символи- образи твору 

 

22.03.2022

ТЕМА УРОКУ: Життя і творчість, громадська і політична діяльність Володимира Винниченка. Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман.

1.  Ознайомтеся з опорним конспектом про життя В. Винниченка. На його основі складіть і ЗАПИШІТЬ власний конспект про життя і творчість письменника. Зверніть увагу, що це наш письменник-земляк, оскільки всі знають, що Єлисаветград - це теперішній Кропивницький.

                                                  ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

                        Володимир Кирилович Винниченко (1880 – 1951)

«Стійте всіма силами за Україну…»

В.Винниченко

1880 р. - народився Володимир Кирилович Винниченко в місті Єлисаветграді в селянській родині. Батько -  Кирило Васильович Винниченко, замолоду наймит, переїхав із села до Єлисаветграду й одружився з удовою,згодом матір’ю  Володимира Винниченка, Євдокією Павленко.                                                            

1889 р. – Поступив до Єлисаветградської гімназії, де начальство, учителі, учні зустріли Володимира з його українською мовою та бідною одежею з насмішками.                                                                        

1894 р. - У старших класах гімназії Винниченко взяв участь у революційній організації, написав революційну поему, за яку одержав тиждень «карцеру», а згодом його відрахували з гімназії.                         

1897 р. – Винниченко склав іспит екстерном до золотопільської гімназії й одержав диплом.                          1901 р.  - Винниченко вступив на юрфак Київського університету і того ж року створив таємну студентську революційну організацію, яка звалась «Студентською громадою». Вступив до Революційної української партії та проводив агітаційно-пропагандистську роботу серед робітників Києва та селян Полтавської губернії.                                                                                                                        

1903 р.  - Був заарештований, виключений з університету й ув'язнений до одиночної камери Лук'янівської в'язниці в Києві, звідки йому  вдалося втекти.Згодом новий арешт, дисциплінарний батальйон й знову втеча та  нелегальна  еміграція. Не раз переходив кордон, переправляв революційну літературу в Росію. Після чергового арешту й ув'язнення Винниченку вдалося вирватися з рук царської охранки й еміґрувати.                                                                                         

1914 р. - За кордоном разом iз М. Грушевським видає часопис «Промінь».                                                       1917  - 1918 р.р. - Винниченко займається літературною діяльністю,стає членом Центральної Ради, очолює Генеральний секретаріат і стає генеральним секретарем внутрішніх справ.Він автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. Саме Володимир Винниченко проголосив I Універсал на 2-ому військовому з'їзді та Декларацію Генерального секретаріату на пленумі Центральної Ради.                                                                                                                                                                  1917 р. - Центральна Рада ухвалила першу конституцію України.                                                                

1918 р. - Винниченко очолив опозиційний до гетьманського режиму П.Скоропадського Український національний союз, наполягав на відновленні УНР та створенні Директорії. Скоро через суперечності із С.Петлюрою, Винниченко виїхав за кордон.  У Відні він написав тритомну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації».  За політичною орієнтацією Винниченко був близьким до комуністичної філософії.                                  

1920 р. – переїхав до України, став заст. голови Раднаркому УСРР, наркомом закордонних справ, із кооптацією у члени ЦК КП(б)У.                                                                                                                                        Коли ж він ознайомився з економічним і політичним становищем України, державними відносинами між Росією і Україною, то відмовився від роботи в уряді та виїхав за кордон. Повернувшись до Відня, Винниченко виступає з критикою національної й соціальної політики більшовицької партії та Радянського уряду, уважно стежить за подіями в СРСР, займається літературною творчістю та живописом.                                                                                                                        1939 -1945 р.р. -    Під час німецької окупації Франції Володимира Кириловича Винниченка  було кинуто до концтабору за відмову співробітництва з нацистами. По закінченні війни закликав до загального роззброєння та мирного співіснування народів світу.                                                                              

1951 р. - Помер Володимир Винниченко, похований у французькому місті Мужен.                                    Впродовж останніх 25 років Винниченко прожив у французькому містечку Мужен, біля Канн, у власному невеликому будинку, де займався літературною творчістю й живописом. Понад 20 його полотен зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України.

2. Запишіть до зошитів і  конспект такого матеріалу: (все не переписуйте, виберіть найважливіше ,на вашу думку)

                                                      Літературна спадщина

   Літературна спадщина Володимира Винниченка — золотий фонд України.  

Він — автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина», де вказано: «Присвячую моїй сонячній Україні». Появу перших його творів вітали Іван Франко і Леся Українка. В часописі «Киевская старина» з'являється його перше оповідання «Краса і сила».

Михайло Коцюбинський писав: «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка».                                                                                                                                                                    Іван Франко  говорив:«Серед млявої тонко-аристократичної та малосилої або ординарно шаблонової та безталанної генерації сучасних українських письменників, раптом виринуло щось дуже, рішуче, мускулисте і повне темпераменту, щось таке, що не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що не сіє крізь сито, а валить валом як саме життя, всуміш, українське, московське, калічене й чисте, як срібло, що не знає меж своїй обсервації і границь своїй пластичній творчості. І відкіля ти взявся у нас такий? — хочеться по кождім оповіданню запитати д. Винниченка».                                                                                                                                             

                                        Творчість Винниченка поділяється на два періоди: 

 

І період -  охоплює більшу частину його творів «малої форми» (нариси, оповідання).

У своїх творах Винниченко гостро, яскраво і влучно висміює міщанські захоплення, життєві «ідеали» («Заручини»), розкриває зміст ліберальності «рідних» поміщиків і буржуазії («Малорос-європеєць»).До революційних творів Винниченка потрібно віднести також його яскраві нариси і оповідання із вояцького життя («Боротьба», «Мнімий господін», «Темна сила»). Згодом Винниченко пише низку оповідань про революційну інтелігенцію і про інтелігенцію взагалі («Промінь сонця», «Талісман», «Студент», «Зіна», а також — «Чудний епізод», «Історія Якимового будинку», «Дрібниця», «Тайна»).

 

ІІ період - це оповідання, п'єси і романи, які з'явилися після революції 1905 року.

    Винниченко  нещадно критикує. У цій критиці він жорстокий і відвертий. Протестуючи против бруду, Винниченко виводить та критикує «позитивних» реформаторів, які сповідують свободу особистості по відношенню до колективу, «чесність із собою» тощо. Найкращі твори Винниченка відзначаються великою майстерністю. П'єси: «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Закон», «Гріх» перекладаються на різні мови, з'являються в театрах Німеччини та інших європейських країн. Друкуються і перекладаються його романи «Чесність з собою», «Записки Кирпатого Мефістофеля»… На екранах Німеччини демонструється фільм «Чорна Пантера». Володимир Винниченко — письменник світового рівня. В роки радянської влади його було викреслено з української літератури. Однак нині важливим є берегти його заповіт: «Стійте всіма силами за Україну…».

 

 

 

 

 

 

18.03.2022

Тема уроку: Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею у новелі Василя Стефаника "Камінний хрест"

1. Сподіваюся, до цього часу всі встигли перечитати новелу Василя Стефаника "Камінний хрест" ?) (https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=336)

До речі! Новела написана на основі реальних подій. Прототипом Івана Дідуха була реальна особа – русівський селянин Штефан Дідух, який дійсно виїхав до Канади і листувався з письменником. 

2.  Запишіть у зошити літературний паспорт цього твору за звичною схемою:

1) Тема

2) Ідея

3) Стиль, жанр

4) Дійові особи

5)Композиція

6) Проблематика

3. Словничок нових понять. Запишіть у зошити такі слова та їх значення . Запам'ятайте їх (в наш нелегкий час вони знову стають актульними)

Діаспора ( з грец. – розсіювання) – розсіювання по різних країнах народів, вигнаних за межі завойовниками

Міграція – переселення народів у межах однієї країни в іншу.

Імміграція – в’їзд чужоземців до будь – якої країни на постійне проживання.

 Еміграція – переселення із своєї Батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально – економічними, політичними або релігійними причинами

4. Історична довідка.  Перечитайте уважно, щоб зрозуміти причини, які спонукали родину Івана Дідуха емігрувати до Канади:

Причини еміграції  населення в кінці  ХІХ – поч..  ХХ ст.  

Після революції 1848 року Галичина, Буковина та Закарпаття були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Промисловість, торгівля були слабо розвиненими. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю. Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу у містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину чи взагалі за межі Австро-Угорщини. На початку ХХ століття почалася еміграція українського населення в Америку. Причинами такого явища стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування.Окрім того, селянство виїжджало на сезонні заробітки до Німеччини, Чехії, Румунії, Данії, Франції, Бельгії та у прикордонні російські губернії,США, Канади.

Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х роках ХІХ століття. На кінець ХІХ століття українська громада в США нараховувала 200 тисяч чоловік, українська громада Канади – 24 тисячі. Протягом 1890 – 1910 рр. тільки з Галичини виїхало 300 тисяч українців

В історії української еміграції визначають чотири хвилі переселенського руху.

- Перша хвиля (кінець XIX століття — початок Першої світової війни). Емігрували до США, Бразилії, Канади, Аргентини, Австралії, Нової Зеландії. Причини еміграції: економічні, соціальні, політичні.

- Друга хвиля (період між Першою і Другою світовими війнами). Зумовлена поєднанням соціально-економічних та політичних причин.

- Третя хвиля (кінець Другої світової війни). Викликана політичними мотивами. імміграції з переміщених осіб;(силоміць виселені)- Четверта хвиля — так звана «заробітчанська» (з 1990 років). Причини — економічна скрута перехідного періоду в Україні.

Початок еміграції гали­цького селянства за океан до Канади  має точну дату. Василь Юричко подає її так: «7 верес­ня 1891 року Пароплав “Орегон” пришвартувався у порту “Галіфакс”, на канадському березі Атлантичного океа­ну. На берег зійшли двоє українців — Василь Єлиняк та Іван Пилипів, галиць­кі селяни із села Небиліва, що в теперішіній Івано-Франківській області. З них і прийнято вести відлік початку української еміграції до Канади». 

4. РОБОТА З ТЕКСТОМ. Закінчіть речення:

1.Івана Дідуха в селі всі кличуть … 

2.В спадок від батька Іванові дістався ….

3.Коня Іван запрягав у під руку, а сам себе в….

4.До церкви Іван Дідух ходив лише…..

5. «Спросив Іван ціле село», щоб …

6.Істерично виконував Іван Дідух зі своєю дружиною танець…

7.Іван Дідух у щасливе життя на чужині ....

8.Трагедія Івана Дідуха в тому, … 

9. Горб, на якому працював Іван, є символом ....

10. Хрест, що Іван поставив на горбу перед від'їздом, це символ ....

 

25.02.2022

Тема уроку: Василь Стефаник. Новела "Камінний хрест"

1. Виконайте тестові завдання на сайті "НаУрок" https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5294323

2.Прочитайте новелу Василя Стефаника "Камінний хрест" за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=336

Тема уроку: Підсумковий урок за творчістю Михайла Коцюбинського

1. Перегляньте матеріал підручника на С. 117-156. Пригадайте текст новели !Інтермецо" та повісті "Тіні забутих предків"

2. Виконайте тестові завдання на сайті "На Урок" за посиланням

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9505089

08.02.2022

Тема уроку: Образи і символи повісті "Тіні забутих предків". Образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання .

1. ПЕРЕВІРЯЄМО ПРОЧИТАНЕ

Дайте письмово відповіді на запитання по тексту твору ( с. 134 -152)
1. Прізвище Івана.

2. Прізвище Марічки.

3. Кого зустрів у лісі малий Іван, доглядаючи корів?

4. Скільки дітей з Іванової родини вижило?

5. Як вперше зустрілись Іван і Марічка?

6. Чим закінчилася бійка біля возів між родинами Гутенюків і Палійчуків?

7. Іван іде на цілу весну і літо в полонини випасати вівці. Що за цей час трапляється з Марічкою?

8. Хто стає дружиною Івана?

9. Чи кохають вони один одного?

10. Що трапилося з Іваном у кінці повісті?

11. Випишіть назви усіх міфологічних істот повісті.

2. Запишіть у зошити короткий конспект: 

Літературний паспорт твору "Тіні забутих предків"

Жанр: повість

Стиль: неоромантизм 

Тема: Зображення життя гуцулів у Карпатах на межі 19-20 століть в гармонії з природою, традиціями та звичаями.

Ідея: Оспівування високого і красивого почуття кохання, непідвладного людському розуму.

Ключові поняття:

Іван і Марічка - українські Ромео і Джульєтта.

Матеріал для твору Коцюбинський збирає під час поїздок у Карпати, зокрема в с. Криворівня.

Твір - енциклопедія життя Гуцульщини давніх часів, коли язичницькі вірування  суміщалися з християнськими віруваннями: природа (ліс, гори, полонини), міфологічні істоти(чугайстир, щезник, нявки та ін.), ритуали і обряди(весілля, похорони, випасання овець, варіння сиру), слова, характерні для місцевості.

Знято однойменний фільм С. Параджановим.

3. Виконайте тестові завдання на сайті "Всеосвіта"

https://vseosvita.ua/test/start/dvv883

28.12.2021      Готуємось до ЗНО. Виконайте завдання тесту:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9327704

14.04 На сьогодні ви мали прочитати поеми Т. Г Шевченка "Катерина" та "Наймичка". 

Отже, перевіримо, як ви уважно прочитали поему "Катерина"

 Т. ШЕВЧЕНКО «КАТЕРИНА»

І рівень

Вибрати правильну відповідь.

1. За жанром "Катерина"

а) оповідання

б) соціально-побутова поема

в) історичний роман

г) казка

2. «Катерину» Т. Шевченко присвятив...

А Своїм сестрам.

Б Усім дівчатам.

В В. Жуковському.

Г Карлу Брюллову

 

3. Починаючи твір, поет застерігає дівчат, щоб вони...

А Не цуралися будь-якої роботи по господарству.

Б Не ігнорували народних звичаїв та обрядів.

В Не лінилися здобувати освіту.

Г Не кохалися з москалями.

 4. "Обіцявся чорнобривий, коли не загине..."

а) обіцявся вернутися і жити з Катериною

б)обіцявся вернутися, тоді Катерина буде собі московкою

в) приїхати через рік

г) забрати її до Києва

 

5. "Не слухала Катерина , ...., полюбила москалика"

а)подруг

б) батька, неньку

в) сусідок

г) своє серце

6. Яку пісню співала героїня вночі біля криниці?

А Весільну.

Б Галю.

В Жниварську.

Г Гриця.

 

 7.Чому москаль залишив Катерину, через те, що:

А На цьому наполягали батьки дівчини.

Б Катерина сама прогнала

В Москаль вирушив у похід до Туреччини.

Г Вона йому набридла.

8. Виганяючи дочку з дому, мати звернулась до неї зневажливо:

А «Виховуй свою дитину як знаєш».

Б «Іди шукай у Москві свекрухи».

В «Не з’являйся більше на мої очі».

Г «Живи як знаєш серед люду чужого».

 

9. Катерину з сином пустив жити до себе

А москаль

Б чумаки

В лісник

Г кобзар

 

10.Як склалася подальша доля Івася, сина Катерини, наприкінці твору? Він:

А потрапив у родину до свого батька.

Б служив козачком у пана.

В став водити сліпого кобзаря.

Г повернувся до бабусі і дідуся

ІІ рівень

Дати відповіді на питання.

1. Чому батьки виганяють Катерину з дому?

2. Чому Шевченко застерігає українських дівчат не кохати москалів?

3. Що сталося з Катериною, коли москаль відцурався її та сина?

ІІІ рівень

Переставте  пункти плану відповідно до тексту і запишіть їх у зошити у правильному порядку

-Зустріч батька з сином.

-Катерина з сином шукають москаля.

-Катерина чекає на москаля.

-Шевченко застерігає дівчат не кохати москалів.

-Офіцер іде до Туреччини.

-Батьки виганяють Катерину.

-Іван відмовляється від Катерини і сина.

- Катерина втопилася.

-Обіцянки москаля.

ДЗ: перечитати уважно поему "Наймичка" і до наступного понеділка виконати тестові завдання на сайті "На Урок" за посиланням  

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9506426

12.04

Тема уроку: «Вічна» тема матері й сина. Еволюція жіночого образу в творах Т. Шевченка. Різні типи втілення теми жіночої долі: романтичний («Катерина»), реалістично-побутовий («Наймичка»)

1. Прочитайте критичний матеріал підручника на С. 234- 235

2. Прочитайте повністю поему "Катерина" ( можна використати посилання

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=742  або взяти книгу в бібліотеці)

 3. Прочитайте повністю поему "Наймичка" ( https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=763

Твори читаємо до середи, в середу будуть завдання по прочитаному

07.04.

1. Запишіть в зошити тему уроку: Т. Шевченко " І мертвим,  і живим, і ненародженим ..." Продовження теми "землячків" у посланні. Засудження комплексу меншовартості, національного безпам'ятства та байдужості до рідної мови..."

2. Прочитайте поему -послання "І мертвим , і живим.." та критичний матеріал до неї на С. 218 - 227

3. Перегляньте відеоурок за посиланням

 https://www.youtube.com/watch?v=hQCpSpdhiig  

4. Випишіть із тексту вірша вислови, які стали афоризмами (не менше 5)

5. Виконайте завдання 1,2,3 на С.227-228

4.. Вивчіть напам'ять уривок із цього вірша на ваш вибір ( на 10-11 це має бути не менше сторінки друкованого тексту підручника)

05.04.2021

Тема: Т.Г.Шевченко. Сатирична поема «Кавказ». Ідейно-художній зміст твору

1.    Повторюємо прочитане! Поділіть поему «Сон» на частини і до кожної з цих частин доберіть заголовок.

2.    Прочитайте поему «Кавказ» та критичний матеріал до цієї поеми на С.209-216.

3.    Запишіть у зошити:

У змісті поеми виділяється п’ять частин:

 I частина – «Прометей і орел»

II частина – «Молитва – звернення до Бога»

III частина – «Полювання на волю»

 IV частина – «Самовикриття російської політики»(дискусія між колонізатором та ліричним героєм)

V частина – «Яків де Бальмен»

 

 

4.    Дайте відповіді на такі запитання (письмово):

1.    Кому присвячена поема? Чому саме ці людині?

2.    Про які війну йдеться у творі?

3.    Випишіть рядки, у яких говориться про великі жертви у війні.

4.    Випишіть рядки, у яких Шевченко засуджує цю війну.

5.    У своїх творах Шевченко часто використовує іронію та сарказм. Знайдіть приклади у поемі (стосується змалювання царського режиму).

6.    Шевченко вірив у Бога, проте це вже другий твір, що ви читаєте, у якому він дорікає християнській вірі. Знайдіть приклади у творі, з якою метою поет це робить?

7.    Чи змінилася «імперська політика» Росії в наші часи? Наведіть приклади.

8.    Випишіть із поеми по два приклади гіперболи і персоніфікації.

9.    Випишіть не менше п’яти висловів, які стали (чи могли б стати) крилатими.

5.    Складіть літературний паспорт твору (за схемою в зошиті)

 

6.Підказка.Ознайомтесь з поданим нижче матеріалом, він допоможе вам під час виконання завдань

Без дружби людина прожити не може і дня. У Т.Г.Шевченка завжди було багато друзів. Саме вони змінили його життя, подарували волю.

(Згадайте, хто був причетним до викупу Т.Г.Шевченка. Як це сталося?)

За будь – яких складних ситуацій завжди знаходились люди, котрі допомагали, підтримували, розділяли погляди Шевченка. Це свідчить про те, що він був, мабуть, добрим товаришем, такою людиною, з якою хотілося спілкувати, дружити. Серед близьких друзів Тараса Григоровича був Яков де Бальмен, який був другом Т.Г.Шевченко, вони разом навчалися в Петербурзькій академії мистецтв. Саме Яков був першим ілюстратором першої рукописної збірки «Кобзар»

Це був український шляхтич шотландського походження, граф. Освічений, обдарований, писав вірші, прекрасно малював. Не дивно, що, познайомишсь влітку 1843 року, Бальмен та Шевченко заприятелювали. Як граф, він мав пройти військову службу в ім’я «батюшки – царя». А як офіцер, Бальмен мусив відслужити службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали свою незалежність.

Якось до Шевченка дійшла трагічна звістка – у бою з горянами загинув його друг Яков де Бальмен. В загибелі друга він звинувачував не кавказців, а російське самодержавство, на совісті якого десятки тисяч смертей російських солдатів і горян.  

Ця подія стала поштовхом до написання пристрасно емоційної поеми «Кавказ».

 

 Що ж відомо про війну на Кавказі?  

          З часів Івана Грозного російське самодержавство вело загарбницькі війни на Кавказі. Наприкінці XVIII століття, після завоювання Криму, почалося поступове «освоєння» Північного Кавказу. 1817 року Росія розпочала активні воєнні дії для підкорення всього Кавказу. Ця війна тривала півстоліття (до 1864 року) і вирізнялася неймовірною жорстокістю.

          За наказом командування солдати грабували й руйнували аули, вирубували сади й виноградники, витоптували поля й городи. Безжально розправлялися з мешканцями: дітей, жінок, молодь продавали в рабство, а чоловіків і старих людей убивали. Особливою жорстокістю вирізнялись окремі офіцери та генерали. Генерал Вельямінов запровадив звичай відрубувати голови горянам, за що платив солдатам по 10 рублів, а «трофеї» у вигляді відрубаних голів відправляв в Петербург до Академії наук.  

          Зі спогадів генерал – майора російської армії: «Из всех жителів обширного аула вряд ли кому – нибудь… удалось видеть восходящее солнце… Стар и млад, женщины, дети и грудные младенцы утонули в своей крови от остро отточенных штыков, никого не помиловавших, не пощадивших».

          Щоб не потрапляти в полон, горяни нерідко вдавалися до самогубства. Цілими селищами втікали в глибини скелястих ущелин, у дикі пустелі й болота, де гинули від голоду і хвороб. Російське самодержавство заселяло землі, щедро даруючи їх вірнопідданим дворянам.

          Офіційна література, преса, урядова пропаганда нав’язувала думку, що «російське воїнство» несе диким народам світло науки, високі моральні ідеали, блага цивілізації. 

 

 

   31.03      Українська література 9 клас

Прочитайте поему Т.Г Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…»).

І. Дайте відповіді на наступні запитання (письмово):

-        Знайдіть у тексті пропущені слова у таких рядках, запишіть їх:

(саму цитату переписувати не треба, тільки ті слова, які знайдете)

1.    «Усі на сім світі – ….. - Адамові діти»

2.    «Дивлюся: так буцім ….летить лугами, берегами, та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами.»

3.    «Порадимось, посумуєм, поки сонце встане, поки твої…. На ворога стануть»

4.    «А онде під тином …..,  голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне»

5.    «То не вмерлі, не убиті, не суда просити! Ні, то люди….., в кайдани залиті»

6.    «Раз добром нагріте серце вік ……»

7.    «За богами – панства, панства в серебрі та златі! Мов…… пикаті, пузаті»

8.    «Дивлюсь, цар підходить до найстаршого та ….його як затопить!»

 

ІІ.     Т. Шевченка відправили на заслання не стільки за зв’язки з Києво-Мефодіївським товариством, скільки за сатиру на царя Миколу ІІ і царицю у поемі «Сон». Випишіть рядки, де поет іронічно описує перших осіб Російської імперії (царя та його дружину).

ІІІ. Т. Шевченко, проживаючи в Петербурзі, ніколи не симпатизував імператорському уряду, вважав його основною причиною гноблення та утисків України. Таку політику проводив не тільки Микола ІІ, а й усі попередні самодержавці. Знайдіть у тексті цитату – опис пам’ятника Петру І . Випишіть, що написано на камені перед пам’ятником, а також, хто такі «Первий» і «Вторая»

ДЗ: вивчити напам’ять уривок з поеми «Сон» від початку і до слів «Отак, ідучи попідтинню  з бенкету…»

 

 

18.01.2021          Українська література   9клас 

Тема уроку:   Література українського романтизму

Ми починаємо вивчення нової великої теми, яке триватиме до закінчення навчального року.  Сьогоднішня вступна тема має велике значення. Докладіть максимум зусиль, щоб розібратися у ній.

1. Прочитайте параграф підручника на С. 142 - 145

2. Розгляньте візуальну схему (вона має назву ментальна карта) за посиланням

                   https://cutt.ly/djUZtxF

3, Запишіть у зошити відомості з карти у такій послідовності:

А) Що таке романтизм?

Б) Основні ознаки романтизму

В) Яким є романтичний герой у творі?

Г) Назвіть основні школи поетів-романтиків в Україні  ХІХ ст.

Д) Назвіть прізвища поетів і письменників романтизму.

ДЗ: Запам'ятайте інформацію, виписану з ментальної карти.   Підготуйте коротке повідомлення про одного з поетів-романтиків(на власний вибір) 

13.01.2021                             Українська література 9 клас

Тема уроку:    І. Котляревський «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення найкращих рис української жінки. Інші дійові особи твору. Роль і функція пісень у драмі

Повторіть конспект попереднього уроку, пригадайте твори "Наталка Полтавка" та "Енеїда". Пройдіть  тест по цих двох творах за посиланням:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4190055

У тесті стоїть функція "Тільки одна спроба проходження"

11.01. 2021                    Українська література 9 клас

 Тема уроку:  Соціально-побутова драма І.П. Котляревського «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії. Її сценічне життя

І. Запишіть в зошити короткий конспект і вивчіть його:

"Наталка Полтавка" - перший драматичний твір нової української літератури. П'єса дала початок новій українській     драматургії. Котляревський назвав її "малоросійською оперою", а взагалі за жанром  це соціально-побутова драма, написана у стилі класицизму з елементами сентименталізму. 

Складається з 2 дій. У тексті 22 пісні (тому Котляревський і дав твору назву опера)

Тема: зображення життя і побуту українських селян на поч. ХІХ ст; вірність у коханні людей з народу

Ідея: засудження покірності долі, застарілих народних звичаїв та поклоніння перед владою.

Новаторство: Дівчина з народу зображена як ідеал

ІІ. Запишіть до літературознавчих словників наступні визначення і запам'ятайте їх

 Драма - один із трьох літературних родів (епос, лірика, драма)  Твір, призначений для постановки на сцені, у якому явища , життя та характери героїв розкриваються через розмови дійових осіб. (Жанри драматичних творів: власне драма, комедія, трагедія, трагікомедія, драма-феєрія, мюзикл та ін.)

Класицизм ("взірцевий") - стильовий напрям у літературі та мистецтві. Особливості: використання античних тем, все має бути простим, але водночас красивим (все в міру, нічого понад мірою); місце , час і дія у творі мають бути єдиними.

Сентименталізм ("чутливий") - стильовий напрям, що з'явився у кінці 18 ст. Особливості: на першому плані - передача почуттів людини; герої занадто ідеальні; прості люди кращі за багатих; нездоланні перешкоди на шляху закоханих; пророчі деталі чи знаки, що передбачають трагічний фінал; зазвичай - смерть головного героя в кінці.  

Домашнє завдання : вивчити записи, прочитати драму "Наталка Полтавка" повністю https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1054 

Або перегляньте п'єсу в екранізації  https://www.youtube.com/watch?v=JFII3_BuUS8

28.10           Українська література        9 клас

1. Перегляньте уважно записи в зошиті за час дистанційного навчання.

2. Перечитайте  матеріал підручника на С. 20 – 36

3. Виконайте письмово завдання 1, 2, 3 на С.30-31  та завдання 1, 2, 3на С. 36

4. Виконайте тест на сайті «На Урок». Проходити можна лише один раз.

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9611212

На основі виконаних завдань 3 і 4 ,  та враховуючи оцінки по попередніх роботах, буде виставлена тематична оцінка по темі «Перекладна література»

26.10         Урок № 11       Українська література    9 клас

Тема уроку:      Притча про блудного сина. Українські переклади Біблії (П. Куліш, І. Пулюй, І.Нечуй-Левицький, І. Огієнко, І. Хоменко). Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів у творах художньої літератури

1. Запишіть у літературознавчі словники ( на початку зошита) і вивчіть напам'ять визначення:

Притча — це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту, яке  розкриває важливі етичні, естетичні та філософські настанови, має символічний підтекст.

2. Прочитайте "Притчу про блудного сина" та матеріал після цієї притчі С. 32 - 35 підручника.

3. Повторіть матеріал попередніх двох уроків.

4. Дайте письмові  відповіді на запитання (1 відповідь- 0, 5 бала):

1. Назвіть першу рукописну пам'ятку давньої української літератури?

2. Що означає термін "перекладна література"

3. У якому році було запроваджено християнство на Русі?

4. Що таке Біблія?

5. У який період була написана Біблія?

6.  На які дві частини поділяється Біблія?

7. Що лежить в основі поділу на ці частини?

8. Скільки авторів Біблії нарахували дослідники?

9.  Кого наказав убивати один із фараонів ("Легенда про Мойсея")

10. Як вдалося вижити маленькому Мойсею?

11. Які знаки від Бога мав показати Мойсей, щоб переконати народ, що він посланник Божий?

12. Скільки кар наслав Бог на фараона та єгиптян?

13. Як звали брата Мойсея?

14. Скільки ізраїльтян вийшли з землі єгипетської?

Скільки років вів Мойсей ізраїльський народ з Єгипту до Ізраїлю?

15.  Що зробив молодший син із своєю частиною маєтку?("Притча про блудного сина")

16. Куди він вирішив податися, коли втратив усе батьківське добро?

17. Як вчинив батько, коли син повернувся назад?

18. Чому старший брат образився на батька?

19. Як батько пояснив своє рішення?

20. Чому твір названо притчею? 

ДЗ: повторіть все вивчене, підготутеся до тестування по цих 3-ьох уроках

21.10      Урок № 10    Українська література 9 клас 

Тема уроку:    Перекладна література. Біблія як святе письмо й художній текст. Легенди про Вавилонську вежу, про Мойсея

 1.Прочитайте ще раз статтю підручника «Перекладна література . Біблія»  С. 22-23  

2.Повторіть записи в зошитах з попереднього уроку.

3. Прочитайте легенди  з Біблії  «Вавилонська вежа» , «Мойсей»  С 24- 30

 Наступного уроку будуть практичні запитання до цих трьох завдань і оцінювання. Читайте уважно)

19.10   Урок №  9 Українська література 9 кл.

Тема уроку: Українська середньовічна література ХІ–ХV ст.

Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.). Найдавніші рукописні книги Київської Русі Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава

1. Закінчіть роботу над твором «Різнобарвність українського фольклору» на чорновику. Зробіть фото, пришліть на перевірку. Не загубіть цю чернетку! Коли вийдемо до школи, роботу треба буде переписати в контрольні зошити.

 

2.  Домашнє завданння:  Опрацюйте теоретичний матеріал по підручнику С. 20-23. Запишіть в зошити і запам’ятайте всі подані нижче тези і визначення:

- Перші писемні пам’ятки з’явилися в Україні-Русі із запровадженням християнства в 988р. , відповідно всі вони були релігійного змісту.

- Князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий сприяли поширенню письма та розвитку літератури у Київській Русі. Створювали перші школи та бібліотеки.

- Першими писемними творами Київської Русі були твори перекладної літератури. Це були релігійні книги, перекладені з інших мов: Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава (1073), Ізборник (1076) та ін.

- Остромирове Євангеліє - найдавніша датована рукописна пам’ятка церковнослов’янської мови Київської держави. Цей твір переписаний у 1056—1057 рр. з болгарського оригіналу дяком Григорієм для новгородського посадника Остромира.

- Ізборник Святослава (1073). Це — архаїчна рукописна хрестоматія, що містить різні вислови та фрагменти з богословських творів, відомості з астрономії та астрології, математики та фізики, історії, філософії, граматики, зоології, ботаніки, логіки й етики. Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича.

- Третя датована писемна пам’ятка — Ізборник (1076) — складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору.

- До нашого часу дійшло лише 33 книги, створені в ХІ ст., а за наступні три століття — 1460, хоча їх було десятки тисяч.

- Біблія (від грецьк. βιβλια — збірка книг) — це священна книга християн та іудеїв. Це найдавніша книга світу, яку писали з ХІІ ст. до н. е. до ІІ ст. н. е., містить твори різних жанрів: міфи, пророцтва, проповіді, повчання, історичні хроніки, ритуальні молитви, притчі, пісні (псалми)

 - Біблія складається з 2 частин — Старого й Нового Заповіту. До Старого Заповіту входить 50 книг, а до Нового — 27. Хто ж автор Біблії? Дослідники нараховують понад сорок творців Біблії, серед них — люди різного соціального стану: вихований у знатній єгипетській сім’ї Мойсей, митник Матвій, цар Соломон, рибалка Петро та ін. Біблію писали в Азії, Африці та Європі трьома мовами — давньоєврейською, арамейською й грецькою.

- В основі поділу Біблії на Старий і Новий Заповіт є народження Ісуса Христа.  Старий завіт: що було до народження Христа, Новий завіт: що було після народження.